Молодь спробувала бути місіонерами

«Чисте серце – чисте місто», - під таким галом молодь провела кампанію у с. Знаменівка 6 квітня. Захід переслідував дві мети. По-перше, показати, що сміття в місті вказує на те, що серця українців також забруднені і потребують генерального прибирання. Коли ми розберемося зі своїми власними серцями, коли приведемо до ладу наші домівки, тільки тоді наші вулиці, місто та вся країна стануть чистими. По-друге, для християнської молоді це була гарна можливість на практиці показати свою віру, адже «віра без діл мертва». 

Ранок видався похмурим, з дощовими хмарами. Сільський голова обмовився, що «якщо не буде дощу, то і я повірю в існування Бога». Тепер йому доведеться відповідати за свої слова, адже суботній день видався сонячним і доволі теплим. 
Село наче ожило – більше 70 хлопців та дівчат у помаранчевих футболках поділись на три групи й почали прибирати сміття, що було розкидане недбайливими мешканцями. Мабуть для знаменівчан це було незвично – молодь з міста, у свій вихідний день, ходила з великими мішками та збирала недопалки, пусті пляшки та обгортки з-під морозива. Прибирання тривало протягом кількох годин. І тут сталося непередбачуване. Дві дівчини прибирали на території лікарні й раптом побачили дивний металевий предмет. Як виявилося, то був снаряд. Знахідка викликала неабиякий ажіотаж – не кожного для таке можна побачити. Один з молодіжних керівників подзвонив в 102 і правоохоронці пообіцяли вислати фахівців. Пообіцяли, але так ніхто і не приїхав. Як би там не було, але на годиннику вже було 14.00. До цього часу всі встигли дуже зголодніти, тому запрошення поїсти виявилося доречним. Після смачного обіду всі розійшлися по головним вулицям Знаменівки, щоб познайомитися з селянами та подарувати їм Біблії. За підрахунками, було роздано більше 700 примірників. «Мені цікаво було поспілкуватись з людьми. Де-які реагували агресивно або з підозрою, а де-які були зацікавлені та привітні. Мене вразило те, що зустрічались люди, які живуть в жахливій бідноті. Їм так потрібен Христос!», - ділиться своїми враженнями Катя. Наступним був футбольний матч, на який спеціально приїхали брати-близнюки Павло та Олексій Кайгородови. За їхніми словами, то був «дружній матч для задоволення, а не заради самої перемоги». Поки одні були на стадіоні, а інші спілкувались між собою та свідкували перехожим, інші – розпалили вогнище та смажили крильця. Мабуть ніщо не можна зрівняти з вечерею на свіжому повітрі, коли в меню крильця та польова каша. Коли вже всі втомлені та виснажені, але радісні та задоволені почали роз'їжджатися, почалася шалена злива з грозою. Проте це аж ніяк не зіпсувало враження від такого насиченого дня.

                                                                                                                    Прес-служба ДООЦ ХВЄ

     

Зв'язок з нами

  • вул. Київська 1-ц,
    м. Дніпропетровськ
  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • (056) 378-11-41

Ексклюзив

Вже 15 років поспіль поблизу Малину збирається християнська молодь з різних регіонів України. Тут вони переймають досвід старших служителів, досвід тих, хто проніс свою віру через кривизни радянських часів. Вистояв у труднощах і був безкомпромісним у кризових моментах життя. Як прививаються духовні цінності і високі цілі християнській молоді, у розмові із єпископом Церкви християн віри євангельської України Михайлом Паночком.
Остання неділя січня була особливою для студентів біблійного коледжу «Світло Євангелія», адже вона була першою у новому році й розпочалась з таких предметів як «Еклезіологія / Есхатологія» та «Лідерство». А викладав протягом тижня - Анатолій Кліновський. Він виявився не просто відомим служителем та талановитим викладачем, але й ще цікавим співрозмовником.
«Батько дітей, чоловік для дружини і друг для друзів, і цей список можна продовжити», - так про себе розповідає наш гість. Його життя є активним, насиченим і неординарним, тому що неординарними є його погляди. Він не копіює чужі твердження, але домагається віднайти відповідь самотужки, віднайти те, що криється в глибині, до якої більшість так і не докопується. Про політику і церкву, про патріотизм і християнство у розмові із викладачем, пастором і просто дивовижною особистістю Федором Райчинцем. 

Блог єпископа

       Дорогі християни, брати і сестри, служителі церков!    Сердечно поздоровляю Вас, Ваші сім’ї з великими святами: Різдвом Христовим і Новим 2016 роком! Хочу повторити слова Ангела Господнього: «Не лякайтесь,  бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім» (Лк.2:10)   Ми живемо в непростий час: нестабільність, різного роду кризи і виклики, війни, розчарування. Але на фоні всього, що відбувається, Ісус простягає свої руки і говорить: «прийдіть до Мене, і я заспокою вас».    Бажаю Вам миру, радості і Божого благословення! ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!  СЛАВІМО ЙОГО!                                                                                                             З любов’ю і молитвами про Вас Єпископ  М. Мокієнко    
  Дорогі друзі,  брати і сестри! Дорога Церква! Від щирого серця вітаю Вас зі славним, великим святом Христового воскресіння!ХРИСТОС ВОСКРЕС! ХРИСТОС ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!   Сьогодні ми святкуємо День Перемоги, Перемоги Світла над темрявою.Ісус – великий Переможець! Він подолав смерть і подарував нам вічне життя. Нехай ця подія залишить у Вашому серці незабутні почуття радості і миру, які дарував нам Бог завдяки перемозі Господа Ісуса над гріхом та смертю! Нехай ці благословенні дні принесуть Вам нове натхнення на всілякі добрі справи.«А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа!» (1 Сол. 5:23)З повагою,єпископ М.Мокієнко
        Шановні служителі, дорогі брати і сестри, молодь та діти!    Від щирого серця поздоровляю Вас з величним християнським святом  Різдва Христового та Новим 2015 роком!    Рік, що  минає, був непростим:  у Криму і на Сході України відбулися події, які напевно ніхто не очікував ще на початку року.  Особлива біль, коли гинуть люди, руйнуються людські долі, міста і села, забирають Будинки Молитви. З іншого боку, ще ніколи стільки молитов за Україну не було піднесено до  престолу  благодаті і милості Божої, як в році, що минає.  Вірю, що в Бога є певні плани відносно України і Його церкви. Тому, не будемо занепадати духом, опускати руки, а навпаки, підіймемо свій зір догори, бо там наша сила і поміч.   Нехай радість народження Сина Божого зігріє наші душі і серця. Прославимо Господа за Його невимовний дар! Миру Вам і Божих благословінь.       Молитовно з’єднаний з Вами, ваш брат у Христі Ісусі, єпископ                                                  Мокієнко М.М.                                      ХРИСТОС НАРОДИВСЯ – СЛАВІМО ЙОГО!